Спостерігаючи за численними новобранцями нашого клубу, та й інших клубів також, можна виділити основні помилки, яких допускаються учні на початках. І звільнитися від роблення тих помилок треба якомога швидше, оскільки вони можуть потім перетворитися в систематичні помилки, які потім тяжко відучитися робити. Я завжди нагадую учням про ці помилки, однак, не завжди можу встигнути всім нагадати. Іншим, хто тільки но знайомиться з бойовими мистецтвами прикладного характеру, ця стаття стане дуже корисною і дозволить бути морально та теоретично підготовленими до навчання. Отже, вйо до аналізу:

Б’ємо за пів метра від цілі

Ця помилка стосується людей, які напрацьовують зв’язки ударів-блокування парами в режимі повного контакту. Наприклад, один робить двійку прямих ударів, а інший повинен або відхилитися, або збити удари руками. От саме тут, коли той перший б’є, часто початківці та й не зовсім наносять удари в кінцевій точці за пів метра (або й більше) від цілі (напр. – щелепи). Це виглядає так, якби вони хотіли пробити невидимий щит супротивника, що знаходиться за пів метра. Але такого щита немає, тому треба взяти та й просунутися трохи більше вперед, докрутити корпус і витягнути руку достатньо. Бо якщо удари будуть надалі наноситися “в нікуди”, ні ви і ваш напарник не навчитеся елементарних основи самооборони. Такий удар відбивається зовсім інакше, ніж такий, який дістає до цілі. Крім того, як вже було сказано, відстань між бійцями під час виконання ударів повинна бути відповідною до такої в реальній сутичці. Це призводить, що боєць в основному починає тікати назад, а коли противник таки наблизиться достатньо для удару, цей боєць починає панічно тікати, відхилятися, словом – робити всілякі дурниці.

Працюємо завжди з одним і тим самим напарником (спаринг-партнером)

Тут, в принципі, все логічно та очевидно. Однак цю очевидну помилку продовжують наполегливо повторювати. Зрозуміло, що на тренування ходять одночасно і новачки, і більш підготовлені, і адепти. Однак, коли працюєш з одним постійно, звикаєш до його манери і коли після тривалого часу станеш з іншим, половина з твоїх прийомів не спрацьовує, бо той інший якийсь… інший. Міняйте напарників кожного тренування, мало того, бажано пробувати свої сили в спарингах з представниками різних шкіл бойових мистецтв, так, як це робив Брюс Лі. Однак, перед спарингом завжди слід узгодити правила та взагалі знати, з ким стаєш, його рівень техніки, швидкість та витривалість, побачити його в роботі заздалегідь хоча би одне тренування.

Все тренування п’ємо багато води

Є такі любителі всюди. Але в деяких секціях це строго заборонено. В нас дозволяється 2-3 ковтка зробити, коли вже геть пересохло і сил нема терпіти. Чому ж не можна багато? Он качки скільки випивають води під час своїх програмок, – скажете ви. А тому, що не можна!, скажу вам я. По-перше, втрачається темп тренування, після пиття учень ледащіший і ледь рухається. По-друге, під час інтенсивних тренувань, які призводять не тільки до підвищення тиску, а й до пришвидшення дихання, категорично не можна пити воду, оскільки печінка, яка вже завантажена прокачкою крові високого тиску, отримує додаткове навантаження, коли п’єш воду. Також шлунок наповнюється і починає обтяжувати додатково. А це зле для здоров’я. В тренажерному залі (качалці), наприклад, навантаження мають більш статичний характер. Тоді немає таких навантажень, коли пришвидшується дихання і печінка сильно навантажена відповідно. В цьому випадку пити можна більше води для відновлення запасу і уникнення зневоднення. Запам’ятайте, пити воду можна по 2-3 ковтки з проміжками не менше 20 хв. Так, кров стає трохи більш розрідженою і серце не так навантажується, перекачуючи більш рідку кров. Однак коли випити забагато, це відразу навантаження на печінку і на шлунок. Також, рекомендується пити воду за 1-2 години до тренування у кількості 0,4-0,7 л залежно від ваги тіла.

Пропускаємо половину розминки, запізнюючись

Часом так мабуть не хочеться навантажуватися, що люди охоче запізнюються на початковий розігрів в перші 15-20 хв. тренування. Однак, після розігріву та інтенсивних рухів на розминці ми переходимо до розтягування зв’язок. І тут підкрадається ризик собі щось потягнути і потім ходити з тим тижнів зо два, якщо не місяці. На “холодні” зв’язки не можна розтягуватися, а якщо на тренуванні пропускається розтягування, то травма настигне вас в подальшому процесі тренування.

Перестаємо робити навантаження, як тільки почуємо біль

Є такі індивіди, які, припускаю, панічно бояться болю. Чи це стосується розтягування, чи відтискання, чи статичних вправ на витривалість м’язів і зв’язок, такі індивіди тут же кидаються це робити, як тільки закололо в боці чи ще десь. На їх думку це – їх межа. Найгірше це виглядає збоку, коли так роблять хлопці, які мають по природі бути витривалішими. Але мушу вам сказати, що такий біль – це навіть не початок, якщо ви хочете підвищити свою боєздатність. Всі спортсмени (хіба що крім шахістів), а тим паче чемпіони, мають біль за свого постійного супутника. Вони з цим змирилися вже давно, та цілеспрямованість заставляє їх ігнорувати біль і завдяки цьому факту і досягають своїх цілей. Наші вправи на підчищення боєздатності не калічать нікого, а навпаки, роблять сильнішими та витривалішими. Тому, біль, пов’язаний із цим є цілком прийнятним, природнім і нешкідливим.

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedIn